двійниковість
ДВІЙНИКО́ВІСТЬ, і, ж.
Властивість за знач. двійнико́вий.
Автор відзначає важливість адаптивного значення часткової двійниковості птахів (з наук. літ.);
М. Бахтін указував на карнавальну природу двійниковості, сутність якої полягає в запереченні того, що пародіюється (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me