двійниковість

ДВІЙНИКО́ВІСТЬ, і, ж.

Властивість за знач. двійнико́вий.

Автор відзначає важливість адаптивного значення часткової двійниковості птахів (з наук. літ.);

М. Бахтін указував на карнавальну природу двійниковості, сутність якої полягає в запереченні того, що пародіюється (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me