1. Словник української мови у 20 томах

дебошувати

ДЕБОШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко.

Те саме, що дебоши́рити.

Він дебошував проти панів (з легенди);

Перед початком футбольного матчу почала дебошувати група агресивно налаштованих місцевих уболівальників (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дебошувати — дебошува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. дебошувати — -ую, -уєш, недок., розм., рідко. Учиняти дебош; бешкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дебошувати — див. пустувати Словник синонімів Вусика
  4. дебошувати — БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. дебошувати — ДЕБОШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Учиняти дебош; бешкетувати. Він дебошував проти панів (Укр.. казки, легенди… 1957, 444). Словник української мови в 11 томах