1. Словник синонімів української мови

дебошувати

БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм., БУ́ЙСТВУВАТИ рідко (поводитися нестримано, порушуючи порядок, правила пристойності); ХУЛІГА́НИТИ (грубо порушувати громадський порядок). — Сором ховатися — умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (С. Васильченко); Дивується князь, поглядаючи на таку компанію, і питається в гетьмана: — Чи в вас у Січі знай так бушують на бенкетах? (П. Куліш); Дід буйствував ще хлопцем, парубчаком, і як у колодочки вбився — не перемінився, і ось тепер не втихомирився (В. Большак); — Ви що? — обурено закричала Леся. — Хуліганити задумали? Ану геть звідси. Вам що, місця мало? — Хлопці позадкували (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дебошувати — дебошува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. дебошувати — -ую, -уєш, недок., розм., рідко. Учиняти дебош; бешкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дебошувати — ДЕБОШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що дебоши́рити. Він дебошував проти панів (з легенди); Перед початком футбольного матчу почала дебошувати група агресивно налаштованих місцевих уболівальників (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. дебошувати — див. пустувати Словник синонімів Вусика
  5. дебошувати — ДЕБОШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Учиняти дебош; бешкетувати. Він дебошував проти панів (Укр.. казки, легенди… 1957, 444). Словник української мови в 11 томах