1. Словник синонімів української мови

дебошир

БЕШКЕ́ТНИК (той, хто порушує порядок, пристойність, любить зчиняти бешкети), ДЕБОШИ́Р розм. рідше, ГАЛАБУ́РДНИК діал.; ПРОБИ́ЙГОЛОВА розм., РОЗБИША́КА розм., РОЗБІЯ́КА рідко (відчайдушний бешкетник, призвідник сварок); ХУЛІГА́Н (грубий порушник громадського порядку); ШИ́БЕНИК розм. (той, хто порушує порядок, завдає шкоди кому-, чому-небудь і т. ін.). Бешкетники свистіли пронизливо й неприємно (О. Ільченко); Дозорці вважали його за непосидющого галабурдника (І. Франко); Найбільший заводіяка й шкода таборів, пробийголова й бандит Володька.. шкребе і чистить.. коня (Ю. Яновський); — Не ходи туди, синку, — каже (мати), — на вечорницях збираються самі п'яниці та розбишаки; там тебе обидять, віку тобі збавлять (О. Стороженко); (Андрій:) То ж хулігани! Обізлилися на Арсена, а підстерегли мене і... давай колошматить. Ледве вирвався! (З. Мороз); — Хто підпалив загату? — крикнув Клим. — Це, мабуть, ті шибеники-парубки? (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. забія́ка, зірви́голова.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дебошир — дебоши́р іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дебошир — Дебошир, дебоширство, бешкетник, бешкет Наші газетярі вподобали слова дебошир, дебоширство, дарма що ні в класичній літературі, ні в народній мові їх не натрапиш. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. дебошир — -а, ч., розм. Той, хто влаштовує дебоші; скандаліст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дебошир — ДЕБОШИ́Р, а, ч., розм. Той, хто влаштовує дебоші; скандаліст. Тетяниного Петра всі знали як невгамовного дебошира (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. дебошир — див. задерикуватий Словник синонімів Вусика
  6. дебошир — ДЕБОШИ́Р, а, ч., розм. Той, хто влаштовує дебоші; скандаліст. Словник української мови в 11 томах