девіантно

ДЕВІА́НТНО.

Присл. до девіа́нтний.

Мислителі вважали, що діючи девіантно та аморально, людина фактично втрачає ознаки особистості, перестає бути суб'єктом активної соціальної діяльності (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me