девіантно
ДЕВІА́НТНО.
Присл. до девіа́нтний.
Мислителі вважали, що діючи девіантно та аморально, людина фактично втрачає ознаки особистості, перестає бути суб'єктом активної соціальної діяльності (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me