девіантність

ДЕВІА́НТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. девіа́нтний.

Девіантність висловлення не завжди є прямим наслідком мовної некомпетентності автора (з наук. літ.);

Необхідно на науково-методичному рівні розглянути різновиди журналістської етики, осмислити трансформацію преси, девіантність журналістської моралі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. девіантність — Характеристика поведінки, яка не співпадає з соціальними нормами і цінностями, що прийняті в суспільстві. англ. deviation; нім. Deviation [-v-] f=, -en; угор. deviánsság; рос. девиантность. Словник із соціальної роботи