декортикація

ДЕКОРТИКА́ЦІЯ, ї, ж.

1. техн. Механічне відокремлення лубу рослин від деревини без попереднього її вимочування.

Отримуваний при декортикації луб відрізняється від волокна звичайної обробки тим, що в ньому волокно не звільнене від пектинових та інших речовин (з наук.-попул. літ.).

2. вет., мед. Часткове або повне видалення кори великих півкуль головного мозку.

У вищих тварин при повній декортикації різко порушуються поведінкові реакції (з наук.-попул. літ.);

Часткова декортикація застосовується в експерименті для вивчення функцій кори великих півкуль (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декортикація — декортика́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. декортикація — -ї, ж. 1》 Видалення кори великих півкуль головного мозку; застосовують в експериментальній фізіології. Декортикація легені — оперативне звільнення легені від плевральних сполучнотканинних зрощень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декортикація — декортика́ція (від лат. decorticatio – зняття кори) 1. Видалення кори великих півкуль головного мозку; застосовують в експериментальній фізіології для вивчення впливів кори на інші структури центральної нервової системи. Словник іншомовних слів Мельничука