делірій
ДЕЛІ́РІЙ, ю, ч., мед.
Порушення свідомості людини при деяких інфекційних, психічних захворюваннях, отруєннях, запальних ураженнях головного мозку; хворобливе марення, галюцинація.
Прокидаєшся близько обіду з легкими ознаками посталкогольного делірію (С. Процюк);
Делірій – не хвороба, а клінічний синдром (сукупність симптомів), які є результатом якогось захворювання (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- делірій — Делі́рій: — маячіння [25] — порушення свідомості людини за деяких захворювань, отруєнь тощо [51] Словник з творів Івана Франка
- делірій — делі́рій іменник чоловічого роду порушення свідомості людини при деяких інфекційних, психічних захворюваннях, отруєннях, запальних ураженнях головного мозку тощо; хворобливе марення делі́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- делірій — -ю, ч. Порушення свідомості людини за деяких інфекційних захворювань, отруєнь, запальних уражень головного мозку тощо. Абортивний делірій — короткочасний делірій з фрагментарними ілюзіями і галюцинаціями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- делірій — делі́рій (лат. delirium, від deliro – божеволію) порушення свідомості людини при деяких інфекційних захворюваннях, отруєннях (напр., алкоголем), запальних ураженнях головного мозку тощо. Виявляється в маренні, галюцинаціях. Словник іншомовних слів Мельничука