делірій

делі́рій

-ю, ч.

Порушення свідомості людини за деяких інфекційних захворювань, отруєнь, запальних уражень головного мозку тощо.

Абортивний делірій — короткочасний делірій з фрагментарними ілюзіями і галюцинаціями.

Гарячковий делірій — делірій, що виникає в період значного підвищення температури тіла.

Гострий делірій — психічний розлад у формі неперервного і тяжкого рухового збудження.

Делірій переслідування — термін для позначення випадків делірію, домінуючим синдромом яких є нав'язливий страх переслідування.

Ініціальний делірій — делірій, що розвивається перед підвищенням температури тіла при інфекційних захворюваннях.

Лікарський делірій — клінічний делірій, спричинений неправильним використанням великої кількості ліків.

Професійний делірій — делірій з переважанням одноманітного рухового збудження у формі звичних дій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. делірій — Делі́рій: — маячіння [25] — порушення свідомості людини за деяких захворювань, отруєнь тощо [51] Словник з творів Івана Франка
  2. делірій — делі́рій іменник чоловічого роду порушення свідомості людини при деяких інфекційних, психічних захворюваннях, отруєннях, запальних ураженнях головного мозку тощо; хворобливе марення делі́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. делірій — ДЕЛІ́РІЙ, ю, ч., мед. Порушення свідомості людини при деяких інфекційних, психічних захворюваннях, отруєннях, запальних ураженнях головного мозку; хворобливе марення, галюцинація. Прокидаєшся близько обіду з легкими ознаками посталкогольного делірію (С. Словник української мови у 20 томах
  4. делірій — делі́рій (лат. delirium, від deliro – божеволію) порушення свідомості людини при деяких інфекційних захворюваннях, отруєннях (напр., алкоголем), запальних ураженнях головного мозку тощо. Виявляється в маренні, галюцинаціях. Словник іншомовних слів Мельничука