1. Словник української мови у 20 томах

денунціатор

ДЕНУНЦІА́ТОР, а, ч., книжн., заст.

Викривач, обвинувач.

Денунціатори відігравали важливу роль в інквізиційному процесі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денунціатор — Денунціа́нт, денунціа́тор: — донощик [37] Словник з творів Івана Франка
  2. денунціатор — -а, ч. 1》 Донощик, виказник, кляузник. 2》 Викривач, обвинувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. денунціатор — денунціа́тор (лат. denuntiator – повідомлювач) донощик. Словник іншомовних слів Мельничука