дерегуляція

ДЕРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., екон.

Дія за знач. дерегулюва́ти.

Одним із найдієвіших і водночас найбільш реалістичних шляхів перетворення тіньової економіки та корупції на вкрай невигідні види діяльності є дерегуляція економіки (з наук. літ.);

Прийняті парламентом ухвали про концесії – це дуже важливий елемент процесу дерегуляції або дебюрократизації економіки (з публіц. літ.);

Дерегуляція включає полегшення входження на ринок, зменшення кількості різноманітних перевірок, скорочення числа ліцензованих видів діяльності тощо (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дерегуляція — дерегуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дерегуляція — рос. дерегуляция відміна заходів, які стримують вільну конкуренцію на фінансових ринках. Eкономічна енциклопедія