деренчливо

ДЕРЕНЧЛИ́ВО.

Присл. до деренчли́вий.

Незабаром двері на балконі деренчливо відчинились, і міцні рипливі кроки дрібно порізали підлогу (М. Івченко);

Старий крук .. сідав на гілку, деренчливо скаржився на життя, чистив дзьоба об рапату кору, а потім змахував чорними крилами і летів геть (А. Михайленко).