державка

ДЕРЖА́ВКА², и, ж.

Зменш. до держа́ва.

У XIX ст. конгломерати феодальних державок, з яких складалися Німеччина та Італія, були перетворені на національні держави (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. державка — держа́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. державка — -и, ж. Пристрій для закріплення різців на стругальних верстатах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. державка — ДЕРЖА́ВКА, и, ж. Пристрій для закріплення різців на стругальних верстатах. На багатьох заводах за останні роки при обробці деталей на стругальних верстатах впроваджені спеціальні державки — пристрої, в які вставляють по кілька різців (Верстати-гіганти... Словник української мови в 11 томах