десиканти

ДЕСИКА́НТИ, ів, мн. (одн. десика́нт, у, ч.).

Хімічні препарати для здійснення десикації.

Під впливом десикантів листки, гілки, стебла швидше висихають без зниження врожаю та його якості (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десиканти — -ів, мн. (одн. десикант, -а, ч.). Хімічні препарати для висушування стебел і листя рослин з метою полегшення збирання врожаю. Великий тлумачний словник сучасної мови