1. Великий тлумачний словник сучасної мови

десиканти

десика́нти

-ів, мн. (одн. десикант, -а, ч.).

Хімічні препарати для висушування стебел і листя рослин з метою полегшення збирання врожаю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десиканти — ДЕСИКА́НТИ, ів, мн. (одн. десика́нт, у, ч.). Хімічні препарати для здійснення десикації. Під впливом десикантів листки, гілки, стебла швидше висихають без зниження врожаю та його якості (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах