дефолт

ДЕФО́ЛТ, у, ч., екон.

Відмова держави, юридичної чи фізичної особи в односторонньому порядку від виконання боргових зобов'язань.

Лідери країн Євросоюзу вкотре обговорять перспективи надання фінансової допомоги Афінам, щоб не допустити дефолту Греції (із журн.);

Банк оголосив технічний дефолт за кредитом ЄБРР (з газ.);

Заборгованість за газ, тим більше в період погашення зовнішніх позик, може призвести до дефолту країни (з газ.).

△ (1) Держа́вний (сувере́нний) дефо́лт – повна або часткова відмова держави від платежів за зовнішніми та внутрішніми боргами; форма кризи державних фінансів.

Під час державного дефолту в Росії у 1998 р. уряд оголосив про припинення платежів за державними короткостроковими зобов'язаннями та облігаціями федеральної позики. У той же час Росія продовжувала виплату платежів за єврофондами (з наук.-попул. літ.);

Кредит Міжнародного валютного фонду практично повністю знімає ймовірність суверенного дефолту (з газ.).