дефолтер

ДЕФО́ЛТЕР, а, ч., екон.

Боржник, який не виконує зобов'язання з повернення позичкових коштів.

Дефолтер категорично відмовляється віддавати взятий ще до початку кризи кредит (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дефолтер — -а, ч. Особа, яка не виконує зобов'язання з повернення позичкових коштів, потенційний банкрут. Великий тлумачний словник сучасної мови