дефолтер
ДЕФО́ЛТЕР, а, ч., екон.
Боржник, який не виконує зобов'язання з повернення позичкових коштів.
Дефолтер категорично відмовляється віддавати взятий ще до початку кризи кредит (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дефолтер — -а, ч. Особа, яка не виконує зобов'язання з повернення позичкових коштів, потенційний банкрут. Великий тлумачний словник сучасної мови