децемвір
ДЕЦЕМВІ́Р, а, ч., іст.
Член децемвірату в Стародавньому Римі.
Серед обов'язків децемвірів було й збирання та тлумачення Сивіллиних книг (з наук.-попул. літ.);
Закони дванадцяти таблиць, видані децемвірами 451 і 450 років до н. е., охоплювали право цивільне, приватне і священне (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- децемвір — децемві́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови