децемвір

ДЕЦЕМВІ́Р, а, ч., іст.

Член децемвірату в Стародавньому Римі.

Серед обов'язків децемвірів було й збирання та тлумачення Сивіллиних книг (з наук.-попул. літ.);

Закони дванадцяти таблиць, видані децемвірами 451 і 450 років до н. е., охоплювали право цивільне, приватне і священне (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. децемвір — децемві́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови