дзенькотання
ДЗЕНЬКОТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. дзенькота́ти і звуки, утворювані цією дією.
Протягом дня сюди долинало звідусіль, а особливо з Подолу, чимало церковного дзеленчання й дзенькотання, бриніння й теленькання (із журн.);
Дзенькотання кавоварки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзенькотання — дзенькота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дзенькотання — -я, с. Дія за знач. дзенькотати. Великий тлумачний словник сучасної мови