дзенькотання

ДЗЕНЬКОТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. дзенькота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Протягом дня сюди долинало звідусіль, а особливо з Подолу, чимало церковного дзеленчання й дзенькотання, бриніння й теленькання (із журн.);

Дзенькотання кавоварки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзенькотання — дзенькота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дзенькотання — -я, с. Дія за знач. дзенькотати. Великий тлумачний словник сучасної мови