дзенькотливий

ДЗЕНЬКОТЛИ́ВИЙ, ДЗЕНЬКІТЛИ́ВИЙ, а, е.

Який дзенькотить.

Тихий дзвін котився по узліссю, І льодок ламкий та дзенькотливий Під твоєю ніжкою тріщав! (М. Рильський);

Дзенькотливі горобці;

Дзенькотливі прикраси.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me