дзьобастий
ДЗЬОБА́СТИЙ, а, е, розм.
Те саме, що дзьоба́тий.
І яке ж було здивовання Данька, коли .. він побачив, що, замість ніжної жовтої кульки гусеняти, над гускою високо підвелося дзьобасте чорногузеня (М. Стельмах);
Витирав [поштар] з дрібненького дзьобастого лиця рукавом піт і, як здалося Дмитрові Івановичу, не дивився в очі (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзьобастий — дзьоба́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- дзьобастий — -а, -е. Те саме, що дзьобатий. Великий тлумачний словник сучасної мови