дзінькати

ДЗІ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., рідко.

Те саме, що дзе́нькати.

Рябенькі ховрашки вилазили зі своїх нірок, ставали на задні лапки і дзінькали, перегукуючися на весь степ (М. Садовський, пер. з тв. М. Гоголя).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me