дивергентний
ДИВЕРГЕ́НТНИЙ, а, е, псих.
Стос. до дивергентності.
Протилежністю лінійному є дивергентне мислення. Воно допускає варіювання шляхів вирішення проблеми, приводить до несподіваних висновків і результатів (з наук. літ.);
Творців з дитинства відрізняє те, що вони не бояться дивергентних завдань. Так умовно називають завдання, які мають не одну, а багато правильних відповідей (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дивергентний — диверге́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
- дивергентний — -а, -е. Такий, що розходиться. Великий тлумачний словник сучасної мови