дивність

ДИ́ВНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. ди́вний.

Тепер усе ясно. Одну дивність роз'яснює друга, ще більша (В. Винниченко);

На якийсь час у машині запанувала мовчанка. Дивність почутого, здається, й на Заболотного справила враження (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивність — -ності, ж. У фізиці – квантове число, яке характеризує властивості сильно взаємодіючих елементарних частинок (адронів). Великий тлумачний словник сучасної мови