дивовижність

ДИВОВИ́ЖНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. дивови́жний.

Варто було придивитися трохи уважніше, і ці дивовижні безформні шматки набирали зовсім виразної і конкретної форми. Але дивовижність їхня від того тільки збільшувалася (Ю. Смолич);

У горах немає смутку. Гори багаті чарами краси, дивовижністю будови й невичерпаністю стилю (У. Самчук).