дигер

ДИ́ГЕР, а, ч.

1. іст. Представник крайнього лівого крила революційної демократії під час англійської революції XVII ст.

Дигери виражали інтереси сільської і міської бідноти, особливо безземельних і малоземельних селян (з наук. літ.);

Дигери розорювали пустища, вимагали знищення приватної власності й перебудови побуту на рівних засадах (з наук. літ.).

2. Той, хто займається дослідженням підземних комунікацій, ходів, колекторів і т. ін. перев. у містах.

На відміну від спелеологів, які займаються дослідженням печер і порожнин природного походження, дигерів цікавлять підземні споруди, побудовані людиною із застосуванням будівельних матеріалів і технологій (з наук.-попул. літ.);

Комунальна корпорація “Київавтодор”, стурбована станом зливної системи міста, залучила до її дослідження дигерів, які виявили 28 точок, куди підприємства незаконно зливають свої відходи (з газ.).