1. Орфографічний словник української мови

дигер

ди́гер

іменник чоловічого роду, істота

прихильник усуспільнення землі в Англії XVII ст.

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дигер — ДИ́ГЕР, а, ч. 1. іст. Представник крайнього лівого крила революційної демократії під час англійської революції XVII ст. Дигери виражали інтереси сільської і міської бідноти, особливо безземельних і малоземельних селян (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах