дидаскалія

ДИДАСКА́ЛІЯ, ї, ж.

1. Одна з найбільш ранніх (перша половина III ст.) пам'яток християнського права, традиційно приписувана святим апостолам.

Дидаскалія являє собою зібрання моральних приписів і правових норм, які стосувалися різних сторін життя (з наук.-попул. літ.).

2. У Стародавній Греції – записи, зроблені за результатами творчого змагання драматургів.

У дидаскалії заносилися час постановки, імена авторів, назви п'єс, зайняті ними місця (з наук. літ.);

Із дидаскалій пізніше були зняті копії, їх зміст був приведений у хронологічний порядок і викладений збирачами в особливих творах, із зауваженнями і поясненнями (із журн.).