дидаскалія

дидаскалі́я

-ї, ж.

1》 У Стародавній Греції – репетиція театральної п'єси; реєстри поставлених драм із зазначенням автора, часу й успіху вистави.

2》 Різновид церковного навчального казання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дидаскалія — ДИДАСКА́ЛІЯ, ї, ж. 1. Одна з найбільш ранніх (перша половина III ст.) пам'яток християнського права, традиційно приписувана святим апостолам. Дидаскалія являє собою зібрання моральних приписів і правових норм, які стосувалися різних сторін життя (з наук. Словник української мови у 20 томах