дизартричний

ДИЗАРТРИ́ЧНИЙ, а, е, мед.

Стос. до дизартрії.

Залежно від локалізації ураження нервової системи розрізняють декілька форм дизартричних розладів: бульбарну, псевдобульбарну, коркову, підкоркову, мозочкову (з наук. літ.);

При акінезії страждає також мова в результаті ригідності й тремору м'язів язика. Вона стає дизартричною й монотонною (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me