дизартричний
ДИЗАРТРИ́ЧНИЙ, а, е, мед.
Стос. до дизартрії.
Залежно від локалізації ураження нервової системи розрізняють декілька форм дизартричних розладів: бульбарну, псевдобульбарну, коркову, підкоркову, мозочкову (з наук. літ.);
При акінезії страждає також мова в результаті ригідності й тремору м'язів язика. Вона стає дизартричною й монотонною (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me