дизурія
ДИЗУРІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Розлад сечовипускання.
Дизурія виникає звичайно внаслідок утруднення виведення сечі з сечового міхура при здавлюванні сечовипускного каналу гематомою, пухлиною, збільшеною передміхуровою залозою, при закупорці каменем та ін. (з наук. літ.);
Найчастіше дизурія виявляється хронічною неповною затримкою сечі з характерною затримкою початку сечовипускання, необхідністю зусилля при сечовипусканні, при цьому сечовий міхур не випорожняється повністю (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дизурія — дизурі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дизурія — -ї, ж. Розлад сечовиділення, зумовлений утрудненням виведення сечі з сечового міхура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дизурія — (мед.) сечовиливорозлад Словник чужослів Павло Штепа
- дизурія — дизурі́я (грец. δυσουρία, від οΰρον – сеча) порушення сечовипускання. Словник іншомовних слів Мельничука