дикирій
ДИКИ́РІЙ, я, ч.
Свічник із двома свічками, який використовується в архієрейському богослужінні в православній церкві.
Дикирій – свічник з двома свічками, трикирій – з трьома. Дикирій символізує два єства в Ісусі Христі – Боже і людське, трикирій – Святу Трійцю (з наук.-попул. літ.);
Іподиякони облачають архієрея у священні ризи, тримають світильники (трикирій і дикирій) і подають їх архієреєві для благословіння ними віруючих (з рел.-церк. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дикирій — І рідко двокирій Предмет архиєрейського богослужіння — двораменний свічник зі свічками, яким архиєрей благословляє вірних; двосвічник; двораменний свічник Словник церковно-обрядової термінології
- дикирій — (грец.) Світильник на дві свічі, які використовуються у християнському богослужінні. Д. з двома схиленими одна до одної свічками символізують божественну і людську природу Христа. Архітектура і монументальне мистецтво