дикоплодовий

ДИКОПЛОДО́ВИЙ, а, е.

Який дає дикі плоди.

У Карпатах нараховується 70 видів дикоплодових дерев та 110 видів чагарників, по всій гірській вертикалі – від рівнин до полонин (з наук. літ.);

Одним із основних напрямків науково-дослідної діяльності парку стане збереження і відновлення дикоплодової яблуні Сіверса, яка є генетичною основою для багатьох сортів яблук (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикоплодовий — дикоплодо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дикоплодовий — -а, -е. Який стос. диких плодів. Великий тлумачний словник сучасної мови