1. Словник української мови у 20 томах

диктофонний

ДИКТОФО́ННИЙ, а, е.

Стос. до диктофона.

Диктофонний запис розмови з ним, особливо його остання погроза, давали йому змогу довести вину Коваля у тому, що з ним сталося (В. Хрущак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диктофонний — диктофо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. диктофонний — -а, -е. 1》 Стос. до диктофона, до його використання. 2》 Оснащений диктофоном, диктофонами. Великий тлумачний словник сучасної мови