дикуватість

ДИКУВА́ТІСТЬ, тості, ж.

Стан. за знач. дикува́тий.

На відміну від інших присутніх мені сподобались дещо невмілі жарти Аліни, її своєрідна дикуватість і незграбність (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикуватість — -тості, ж. Абстр. ім. до дикуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови