дилінг

ДИ́ЛІНГ, у, ч., екон., фін.

1. Здійснюване банками, фінансовими компаніями надання послуг із продажу іноземної валюти, цінних паперів, золота, розміщення валютних депозитів в іноземних банках.

Валютний дилінг включає торгівлю валютою як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках країни (із журн.).

2. Спеціально обладнане приміщення, в якому дилери укладають угоди, використовуючи технічні засоби зв'язку, передавання та обробки інформації.

Робочі місця в дилінгу звичайно обладнані системами отримання котирування новин у режимі реального часу, програмами технічного аналізу, іншим програмним забезпеченням (із журн.).