дилінг

ди́лінг

-у, ч.

1》 Спеціально обладнане приміщення, в якому дилери займаються здійсненням угод.

2》 Здійснюване банками, фінансовими компаніями надання послуг з продажу іноземної валюти, цінних паперів, та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилінг — ДИ́ЛІНГ, у, ч., екон., фін. 1. Здійснюване банками, фінансовими компаніями надання послуг із продажу іноземної валюти, цінних паперів, золота, розміщення валютних депозитів в іноземних банках. Словник української мови у 20 томах
  2. дилінг — рос. дилинг спеціально обладнане приміщення, в якому дилери проводять біржові операції (укладають угоди), використовуючи технічні засоби зв'язку, передачі і обробки інформації. Eкономічна енциклопедія