диметродони

ДИМЕТРОДО́НИ, ів, мн. (одн. диметродо́н, а, ч.), палеонт.

Викопні хижі рептилії ряду пелікозаврів довжиною до 2,7 м із дуже довгими остистими відростками на спині.

Існувало близько 10 видів диметродонів (з наук. літ.);

Останки диметродонів відомі з пермських відкладень Північної Америки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me