диметродони
ДИМЕТРОДО́НИ, ів, мн. (одн. диметродо́н, а, ч.), палеонт.
Викопні хижі рептилії ряду пелікозаврів довжиною до 2,7 м із дуже довгими остистими відростками на спині.
Існувало близько 10 видів диметродонів (з наук. літ.);
Останки диметродонів відомі з пермських відкладень Північної Америки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me