динамон
ДИНАМО́Н, у, ч.
Вибухова речовина, що складається із суміші аміачної селітри з порошкоподібними або рідкими горючими речовинами (торф, сажа, парафін, мазут і т. ін.).
Динамон був винайдений ще у XIX ст., але найбільше застосування і поширення отримав у роки Великої Вітчизняної війни (з наук. літ.);
Виготовляють динамон у вигляді порошків або гранул (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me