динамон

ДИНАМО́Н, у, ч.

Вибухова речовина, що складається із суміші аміачної селітри з порошкоподібними або рідкими горючими речовинами (торф, сажа, парафін, мазут і т. ін.).

Динамон був винайдений ще у XIX ст., але найбільше застосування і поширення отримав у роки Великої Вітчизняної війни (з наук. літ.);

Виготовляють динамон у вигляді порошків або гранул (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me