динарій

ДИНА́РІЙ, я, ч.

Срібна або золота монета у Стародавньому Римі.

Ісус, знавши їхнє [фарисеїв] лукавство, сказав: – Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте? Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія [динарій] Йому (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динарій — Дина́рій і дена́рій, -рія (монета) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)