динарій
ДИНА́РІЙ, я, ч.
Срібна або золота монета у Стародавньому Римі.
Ісус, знавши їхнє [фарисеїв] лукавство, сказав: – Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте? Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія [динарій] Йому (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- динарій — Дина́рій і дена́рій, -рія (монета) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)