династійний
ДИНАСТІ́ЙНИЙ, а, е.
Те саме, що династи́чний.
Династійний шлюб у добу середньовіччя був найбільш вірогідним засобом закріплення союзницьких відносин між державами (з наук.-попул. літ.);
Династійна історія – це характерний для монархічного Китаю вид історичного джерела, офіційна хроніка правління династії (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me