династійний

ДИНАСТІ́ЙНИЙ, а, е.

Те саме, що династи́чний.

Династійний шлюб у добу середньовіччя був найбільш вірогідним засобом закріплення союзницьких відносин між державами (з наук.-попул. літ.);

Династійна історія – це характерний для монархічного Китаю вид історичного джерела, офіційна хроніка правління династії (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me