дисиміляційний
ДИСИМІЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до дисиміляції.
Ріст здійснюється внаслідок переважання асиміляційних процесів у організмі над дисиміляційними (з наук.-попул. літ.);
Розрізняють чотири типи фонетичних змін: комбінаторні (асиміляційні й дисиміляційні), позиційні, фонетично не зумовлені та спонтанні (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me