дисиміляційний

ДИСИМІЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до дисиміляції.

Ріст здійснюється внаслідок переважання асиміляційних процесів у організмі над дисиміляційними (з наук.-попул. літ.);

Розрізняють чотири типи фонетичних змін: комбінаторні (асиміляційні й дисиміляційні), позиційні, фонетично не зумовлені та спонтанні (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me