1. Словник української мови у 20 томах

дисипативний

ДИСИПАТИ́ВНИЙ, а, е, астр., фіз.

Стос. до дисипації.

Теорія дисипативних структур виявляє роль рослинного покриву для забезпечення термодинамічних умов існування життя на планеті (з наук.-попул. літ.);

Якщо в системі діють дисипативні сили, то зміна повної механічної енергії дорівнює роботі цих сил (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисипативний — дисипати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дисипативний — Диссипативный — dissipative — Dissipations… — пов'язаний з втратами механічної енергії, частина якої з часом перетворюється на інші види енергії. Гірничий енциклопедичний словник
  3. дисипативний — -а, -е. Пов'язаний з втратами механічної енергії, частина якої з часом перетворюється на інші види енергії. Дисипативні системи — динамічні системи, у яких енергія упорядкованого процесу переходить в енергію неупорядкованого процесу, у кінцевому підсумку – в теплову. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дисипативний — дисипати́вний (від лат. dissipatus – розкиданий) пов’язаний з втратами механічної енергії, частина якої з часом перетворюється на інші види енергії. Словник іншомовних слів Мельничука