дистанціювати

ДИСТАНЦІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., кого, що і без прям. дод.

Створювати дистанцію; віддаляти, відмежовувати.

Зрештою, і особливо нав'язливого кокетства не було, бо трохи дистанціювала простакуватих степових синів строга галицька врода дівчини (С. Процюк);

Дуже важливо дистанціювати історичне значення подій війни від політики, це сприятиме виходу на платформу єдиної пам'яті стосовно війни (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me