дистрибутив

ДИСТРИБУТИ́В, у, ч., інформ.

Набір файлів, необхідних для встановлення програми.

Дистрибутив звичайно містить програми для початкової ініціалізації системи (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дистрибутив — -у, ч., спец. Інсталяційне програмне запезпечення, що містить якусь версію програми та певний набір компонентів. Великий тлумачний словник сучасної мови