дистрибутив

дистрибути́в

-у, ч., спец.

Інсталяційне програмне запезпечення, що містить якусь версію програми та певний набір компонентів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дистрибутив — ДИСТРИБУТИ́В, у, ч., інформ. Набір файлів, необхідних для встановлення програми. Дистрибутив звичайно містить програми для початкової ініціалізації системи (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах