дихнутися
ДИХНУ́ТИСЯ, не́ться, док., безос.
Однокр. до ди́хатися.
Аж легше дихнеться, коли око, замість застиглої погрози каменю, побачить поле з піднятими, немов у зітханні, грудьми (М. Стельмах);
Настрій у нього був такий гарний, .. так солодко дихнулося одсвіженим морським повітрям, .. що Яковенкові не хотілося, аби й така дрібниця, як вода в чоботях, псувала настрій (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me