дихнутися

ДИХНУ́ТИСЯ, не́ться, док., безос.

Однокр. до ди́хатися.

Аж легше дихнеться, коли око, замість застиглої погрози каменю, побачить поле з піднятими, немов у зітханні, грудьми (М. Стельмах);

Настрій у нього був такий гарний, .. так солодко дихнулося одсвіженим морським повітрям, .. що Яковенкові не хотілося, аби й така дрібниця, як вода в чоботях, псувала настрій (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me