дихлоретан
ДИХЛОРЕТА́Н, у, ч., хім.
Хлористий етилен, безбарвна рідина із запахом хлороформу.
Дихлоретан широко застосовують як розчинник у різних виробництвах, як компонент антидетонаційних сумішей (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дихлоретан — дихлорета́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дихлоретан — -у, ч. Насичений аліфатичний галогеновмісний вуглеводень, що використовується як розчинник, фумігант. Великий тлумачний словник сучасної мови