дихлоретан

дихлорета́н

-у, ч.

Насичений аліфатичний галогеновмісний вуглеводень, що використовується як розчинник, фумігант.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дихлоретан — дихлорета́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дихлоретан — ДИХЛОРЕТА́Н, у, ч., хім. Хлористий етилен, безбарвна рідина із запахом хлороформу. Дихлоретан широко застосовують як розчинник у різних виробництвах, як компонент антидетонаційних сумішей (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах