дляння
ДЛЯ́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. для́ти.
Гетьман Богдан вже почав гримати на Виговського i навіть сердитись за його дляння з своїм шлюбом в Києві (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дляння — Я, с., інд.-авт. Дія за знач, дляти — не поспішати робити що-небудь; затягувати. І звитяжний лет не перепинить радісний поет коротким успіхом і довгим длянням. (ЗД:73); У штольнях ночей вертикальних іде схарапуджене дляння всебезруху... (П-1:87). Словник поетичної мови Василя Стуса